| Меню сайта |
|
 |
|
Комп'ютерні злочини
| | 30.12.2018, 15:09 |
Масова комп'ютеризація, яка почалася в кінці 80-х - початку 90-х роки XX сторіччя, привела до розвитку ринку комп'ютерів і програмного забезпечення, значно розширила сферу застосування електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), які все частіше підключаються до мережі широкого доступу.
Активно упроваджується автоматизована обробка бухгалтерської і іншої документації, «безпаперові» технології. Інформація, що міститься в комп'ютері, найчастіше не зберігається на папері. Комп'ютер став практично обов'язковим елементом робочого столу не тільки керівника підприємства, але і працівників.
Слідством цих процесів є кріміналізация сфери використання комп'ютерних технологій. Більшість таких злочинів здійснюються в кредитно-фінансовій сфері, проте комп'ютерну інформацію використовують і в «традиційних» злочинах, таких як шахрайство, фальшивомонетниця, лжепредпрінімательство, наприклад: для фальсифікації платіжних документів; розкрадання готівки і безготівкових грошей шляхом перекладу на фіктивні рахунки; «відмивання» грошей; повторного отримання виплат; покупок з використанням фальсифікованих або вкрадених кредитних карток; продаж таємної (конфіденційної) інформації.
Аналіз кримінальних справ, проведений співробітниками Міжвідомчого науково-дослідного центру з проблем боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті з боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України, показує, що мільйонний збиток сьогодні заподіюється внесенням свідомо помилкових відомостей в корпоративні інформаційні системи з метою розкрадання грошових коштів. У так званих центрах конвертацій проводяться операції з валютою в особливо крупних розмірах і т.д.
Злочини у сфері автоматизованих систем все більше набирають транснаціональний, організований і груповий характер. З використанням телекомунікаційних систем злочину можуть бути зроблені, не виходячи з квартири або офісу, з комп'ютера, комп'ютерної системи на території однієї держави, і навіть декількох держав одночасно.
Так, під час розслідування діяльності клубу, який займався розповсюдженням дитячої порнографії, було затримано більше 100 чоловік організованої злочинної групи, члени якої знаходилися в 14 країнах світу - від Південної Америки до Австралії . У операції по розкраданню грошових коштів з використанням електронних платіжних карток в одному з європейських банків було задіяно більше 300 представників азіатського регіону. В зв'язку з цим особливий інтерес викликає вивчення особи суб'єкта протиправної діяльності у сфері використання комп'ютерних технологій.
Актуальність теми реферату обумовлена тим, що подальше дослідження і вивчення суб'єкта протиправної діяльності у сфері використання комп'ютерних технологій сприяє удосконаленню рекомендацій по протидії комп'ютерної злочинності і має не тільки теоретичне, але і практичне значення.
1. Поняття комп'ютерних злочинів
Науково-технічний прогрес не можливий без широкомасштабного впровадження в управлінську діяльність, у різні сфери науки, техніки та виробництва електронно-обчислювальної техніки. Це потребує розвитку і вдосконалення правових засобів регулювання суспільних відносин у сфері комп'ютеризації діяльності людини. Регулювання здійснюється такими нормативними актами: Законом України «Про захист інформації в автоматизованих системах» від 5 липня 1994 р., Положення про технічний захист інформації в Україні, затвердженим Указом Президента України від 27 вересня 1999 р. № 1229 та ін.
У XVI розділі КК України встановлена відповідальність за злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж. До них відносяться: незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж (ст. 361), викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволо-діння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (ст. 362), порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем (ст. 363).
Родовим об'єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері безпеки комп'ютерної інформації і нормального функціонування електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж.
Предмет злочину:
1) електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) -- комп'ютер -- комплекс технічних засобів, призначених для автоматичної обробки інформації в процесі вирішення обчислювальних та інформаційних задач;
2) автоматизовані комп'ютерні системи (АКС) -- сукупність взаємопов'язаних ЕОМ, периферійного обладнання та програмного забезпечення, призначених для автоматизації прийому, зберігання, обробки, пошуку і видачі інформації споживачам. Комп'ютерні системи можуть бути регіонального та галузевого характеру;
3) комп'ютерні мережі (мережа ЕОМ) -- це з'єднання декількох комп'ютерів (ЕОМ) та комп'ютерних систем, що взаємопов'язані і розташовані на фіксованій території та орієнтовані на колективне використання загальномережових ресурсів. Комп'ютерні мережі передбачають спільне використання ресурсів обчислювальних центрів (ОЦ), запуск загальних програм, які входять до комп'ютерних систем;
4) носії комп'ютерної інформації -- фізичні об'єкти, машинні носії, призначені для постійного зберігання, перенесення і обробки комп'ютерної інформації. До них відносяться гнучкі магнітні диски (дискети), жорсткі магнітні диски (вінчестери), касетні магнітні стрічки (стримери), магнітні барабани, магнітні карти тощо;
5) комп'ютерна інформація -- це текстова, цифрова, графічна чи інша інформація (дані, відомості) про осіб, предмети, події, яка існує в електронному виді, зберігається на відповідних електронних носіях і може використовуватися, оброблятися або змінюватися за допомогою ЕОМ (комп'ютерів).
Об'єктивна сторона цих злочинів може виражатися в активних діях (наприклад, в незаконному втручанні в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), їх систем чи комп'ютерних мереж, в розповсюдженні комп'ютерного вірусу (ст. 361), а також в злочинній бездіяльності, наприклад, при порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж (ст. 363).
Для об'єктивної сторони цих злочинів потрібне не тільки вчинення суспільне небезпечного діяння (незаконне втручання в роботу ЕОМ, викрадення, привласнення комп'ютерної інформації тощо), а й настання суспільне небезпечних наслідків (перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації, заподіяння істотної шкоди власнику ЕОМ (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж (ч. 2 ст. 361)). При цьому вимагання комп'ютерної інформації може розглядатися і як злочин з формальним (і усіченим) складом.
Суб'єктивна сторона цих злочинів передбачає, як правило, умисну вину. Хоч можлива і необережність -- при порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем (ст. 363).
Мотиви і цілі можуть бути різними -- помста, заздрість, прагнення до володіння інформацією. Якщо ж, наприклад, викрадення інформації, вчиняється з корисливих мотивів і містить ознаки складу шахрайства, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів -- за статтями 362 і 190.
Суб'єкт цього злочину -- будь-яка особа, а у деяких випадках суб'єкт спеціальний -- службова особа (ст. 362), особа, відповідальна за експлуатацію ЕОМ (ст. 363).
Отже, під комп'ютерними злочинами слід розуміти передбачені кримінальним законом суспільно небезпечні дії, у яких машинна інформація є об'єктом злочинного посягання. У даному випадку в якості предмета чи знаряддя злочину буде виступати машинна інформація, комп'ютер, комп'ютерна система або комп'ютерна мережа.
|
| Категория: Государство и право | Добавил: qreter |
| Просмотров: 234 | Загрузок: 2 | Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
| ПОИСК ПО САЙТУ |
|
ВНИМАНИЕ!!!
НАСТОЯТЕЛЬНО рекомендуем Вам воспользоваться функцией "ПОИСК ПО САЙТУ", для отображения и поиска необходимого и интересующего Вас материала |
|
| ПОСЕЩЕНИЯ |
|
|
|
