| Меню сайта |
|
 |
|
Боротьба з наркозлочинами: питання теорії і практики
| | 02.01.2019, 13:03 |
Злочинність у сфері наркообігу, якій властиві організованість, професіоналізм, транснаціональний характер, діяльність якої має особливо тяжкі наслідки становить небезпеку не лише національним інтересам України, а й всьому світовому співтовариству.
Статистичні дані департаменту інформаційних технологій МВС України свідчать про стійку тенденцію зростання обсягів незаконного наркообігу та збільшення кількості споживачів наркотичних засобів в Україні, а традиційно високий рівень латентності злочинів у цій сфері дає підстави для висновку про те, що реальні масштаби наркотизму несуть суттєву загрозу безпеці суспільства і держави. Тому питання боротьби з незаконним наркообігом є надзвичайно актуальними.
Зазначені питання досліджували фахівці у галузях оперативно-розшукової діяльності, криміналістики та кримінального процесу. Так, значний внесок у наукову розробку їх окремих аспектів зробили Ю.В. Баулін, А.В. Бережной, А.А. Венедіктов, О.М. Джужа, В.О. Глушков, Е.О. Дідоренко, І.О. Доброрез, О.Ф. Долженков, О.Ф. Дудар, А.В. Іщенко, Н.С. Карпов, Я.Ю. Кондратьєв, В.С. Кузьмічов, Б.Є. Лук'янчиков, О.Р. Михайленко, Л.Ю. Мезенцева, В.Г. Назаренко Д.Й. Никифорчук, Ю.Ю. Орлов, Р.М. Павленко, М. А. Погорецький, Ю.Г. Пономаренко, В.Г. Пшеничний, Е.В. Расюк, І.В. Смірнова, О.О. Сердюк, О.М. Стрільців, Р.В. Тарасенко, М.С. Хруппа та інші науковці. Однак питання боротьби з незаконним наркообігом досліджені не в повному обсязі.
Метою дипломної роботи є виявлення проблем боротьби з наркозлочинами та підготовка пропозицій щодо її вдосконалення.
Для досягнення зазначеної мети ставилися такі основні завдання:
· сформулювати поняття та провести класифікацію наркозлочинів;
· розкрити сутність та загальні засади боротьби з наркозлочинами;
· визначити поняття і структуру механізму протидії наркозлочинам;
· визначити сучасний стан наркозлочинності;
· розкрити зміст основних причин і умов, що сприяють скоєнню злочинів у сфері незаконного наркообігу;
· провести типологію злочинців у сфері незаконного наркообігу;
· визначити загальносоціальні і спеціально-кримінологічні заходи попередження злочинів у сфері незаконного наркообігу.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів У подальшому, якщо інше спеціально не застережене, відповідно до теми дипломної роботи, вживатиметься один термін - „наркотичні речовини” (чи „наркотичні засоби”), що означає сукупність предметів злочинів - наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори. Для позначення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів використовуватимуться як синоніми термінологічні звороти „злочини у сфері незаконного обігу наркотиків”, „наркозлочини”..
Предметом дослідження є боротьба з наркозлочинами (теоретичні та практичні аспекти).
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система методів і прийомів наукового пізнання. Основним методом є діалектичний метод пізнання соціальних явищ і процесів, що дозволяють розглянути ці явища і процеси у розвитку та взаємозв'язку, виявити їх закономірності та тенденції. Застосовано закони діалектики, філософські закони і категорії пізнання соціальних явищ і процесів, зокрема історичний і порівняльний методи, що дозволило у розвитку порівняти структуру, рівень і динаміку злочинів у сфері незаконного наркообігу. Формально-юридичний метод було застосовано для аналізу правових норм, що регулюють обіг наркотиків в Україні, з метою їх оптимізації. На основі системно-структурного методу в роботі зроблено спробу комплексного вивчення злочинів у сфері незаконного наркообігу та піддано аналізу систему попередження вказаних злочинів. Автором було також застосовано соціологічні і статистичні методи збору і аналізу інформації (опитування, інтерв'ювання, вивчення документів).
Правову базу дослідження складають Конституція України [1], міжнародні нормативно-правові акти [2 - 7], кодифіковані законодавчі акти нашої держави [8 - 11], Закони України, що регулюють суспільні відносини у сфері наркообігу [12 - 20], постанови Кабінету Міністрів України [21 - 26], нормативні акти МВС України [27 - 28], а також постанови Пленуму Верховного Суду [29 - 30].
Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що на базі основних положень теорії кримінології проведено комплексне кримінологічне дослідження злочинів у сфері незаконного наркообігу, а також в загальносоціальному та спеціально-кримінологічному аспектах розглянуто питання боротьби зі злочинами у сфері незаконного наркообігу.
Практичне значення дослідження і отриманих результатів. Основні положення роботи мають як теоретичне, так і практичне значення для кримінологічної науки, а також для попереджувальної діяльності, зокрема правоохоронних органів.
Практичні рекомендації поглиблюють знання про проблему злочинів у сфері незаконного наркообігу, особистість злочинця у цій сфері, про детермінацію, а також попередження зазначених злочинів, що є певним внеском у кримінологічну науку.
Положення роботи можуть стати у пригоді практичним працівникам під час складання програм боротьби зі злочинами у сфері незаконного наркообігу, а також у процесі діяльності щодо попередження цих злочинів. Окремі положення й висновки дослідження можуть бути використані під час підготовки відповідних розділів підручників навчальних посібників з кримінології та при викладанні курсу “Кримінологія”.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що включають дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Джерела у списку подаються у порядку згадування в тексті роботи.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БОРОТЬБИ З НАРКОЗЛОЧИНАМИ
1.1 Поняття та види наркозлочинів
Питання боротьби зі злочинами у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів сьогодні набувають особливої актуальності, а тому виступають предметом численних наукових досліджень у галузях кримінального права та процесу, кримінології, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності та інших юридичних наук. Аналіз результатів цих досліджень дає підстави для висновку про те, що при вивченні та вирішенні окремих проблем протидії вказаним злочинам вчені по-різному підходять до їх термінологічного визначення. Зокрема, у публікаціях, які відповідно до своїх назв стосуються різних аспектів протидії злочинам у сфері обігу наркотичних засобів, фактично мова ведеться також і про протидію незаконному обігу їх аналогів, прекурсорів та психотропних речовин. Аналогічна ситуація складається щодо назв і змісту нормативних актів МВС України та різноманітних методичних рекомендацій, які розробляють фахівці цього міністерства.
У науці кримінального права досі немає єдиного підходу до формального визначення досліджуваної групи злочинів. Традиційно вони розглядаються у межах більш широкої групи кримінально-карних діянь, яку виділяють вчені на основі спільності родового об'єкта протиправних посягань -- здоров'я населення. Власне саме такі підходи і зумовили виділення у Кримінальному кодексі України розділу XIII „Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення”. Як видно з самої назви, законодавець, незважаючи на поєднання злочинів проти здоров'я населення, в окремому розділі чітко розмежовує їх на такі, що пов'язані, та такі, що не пов'язані з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Викладене свідчить про актуальність проблеми термінологічного визначення та класифікації досліджуваних злочинів (статті 305320 чинного КК України). У вирішенні цієї проблеми ви і вбачаємо своє завдання. Для його розв'язання вважаємо за доцільне дослідити передусім сутність злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів та прекурсорів, що зумовлює необхідність надання кримінально-правової характеристики означеним протиправним діянням, а відповідно виділення та вивчення таких їх елементів, як об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єктивна сторона, суб'єкт.
Родовим об'єктом всіх злочинів, передбачених статтями 305-320 розділу ХІІІ особливої частини КК України, є здоров'я населення. Зазначений термін вітчизняні дослідники розуміють по-різному. За радянських часів В.М. Смітієнко у праці „Кримінально-правова охорона здоров'я в СРСР” зазначав, що здоров'я населення -- це врегульована нормами права і моралі єдина й цілісна система відносин, яка створює основу для збільшення тривалості його активного життя та її відтворення у суспільстві, оптимальних умов суспільно корисної праці та відпочинку, повноцінного буття й благополуччя, сприяє більш повному задоволенню матеріальних і духовних потреб усіх членів суспільства, є умовою їх подальшого гармонійного розвитку і прогресу суспільства[31, с. 44].
У наукових працях, що вийшли після проголошення незалежності України, здоров'я населення визначалося: як складне комплексне явище, що становить сукупність однорідних суспільних відносин, які забезпечують охорону здоров'я невизначеного кола осіб при наданні й отриманні медичної допомоги або використанні сильнодіючих і отруйних речовин чи наркотичних засобів в медичних і наукових цілях[31, с. 9]; як суспільні відносини, що регулюються відповідними правилами та забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування і життєдіяльності людського організму[33]; як фактичний або максимально досяжний в Україні стан організму людей, які в ній проживають чи перебувають, необхідний для забезпечення їх біологічного існування, здатності до активного тривалого життя та відтворення здорового людського покоління[34, с. 15].
Найбільш раціональною та юридично правильною нам видається погляд М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, які зазначають, що здоров'я населення, як родовий об'єкт злочинів, передбачених розділом ХІІІ Особливої частини КК України охоплює безпеку біофізіологічного та психічного стану, що фактично склався, невизначеного кола осіб від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, отруйних, сильнодіючих речовин і одурманюючих засобів, біологічних агентів і токсинів, радіоактивно забрудненої продукції, а також від поширення епідемій [35]. Підтримуючи думку вчених, зауважимо, що виходячи з усталених у кримінальному праві позицій щодо сутності об'єкта злочину, все, що вони вкладають у зміст здоров'я населення, слід розглядати як систему однорідних суспільних відносин.
Подальша конкретизація об'єкта здійснюється шляхом виділення безпосереднього об'єкта. Ю.Г. Пономаренко зазначає, що безпосереднім об'єктом злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів є суспільні відносини, які забезпечують установлений порядок виробництва, виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин та їх обіг і охорону таким чином здоров'я населення.
Безпосередній об'єкт складу злочину пов'язаний з його предметом. Предмет злочину, що існує поряд із об'єктом, є самостійною факультативною ознакою складу злочину. Для нашого дослідження як безпосередній об'єкт, так і предмет злочину відіграють особливу роль, оскільки мають суттєве значення для формування поняття та класифікації досліджуваних кримінально-карних діянь.
Аналіз норм статей 305320 розділу ХІІІ Особливої частини КК України дає підстави для висновку, що предметами досліджуваної категорії злочинів можуть виступати: наркотичні засоби; психотропні речовини; прекурсори; аналоги наркотичних засобів і психотропних речовин; снотворний мак і конопля; кошти, отримані від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів і використані з метою їх відмивання; документи (підроблені чи незаконно одержані) на отримання наркотичних засобів; рецепт (незаконно виданий), що дає право на придбання зазначених засобів або речовин; обладнання, призначене для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Викладене дозволяє дійти висновку про те, що для розуміння сутності досліджуваних злочинів необхідне чітке юридичне розуміння термінів „наркотичні засоби”, „психотропні речовини”, „прекурсори”, „аналоги наркотичних засобів та психотропних речовин”. Законодавцем визначено, що наркотичні засоби -- це речовини природні чи синтетичні, препарати, рослини, включені до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (далі -- Перелік). До психотропних речовин віднесені речовини природні чи синтетичні, препарати, природні матеріали, включені до Переліку. Прекурсори, визначені у Законі як речовини, що використовуються для виробництва, виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, включені до Переліку. Аналогами наркотичних і психотропних речовин є заборонені до обігу на території України речовини синтетичні чи природні, не включені до Переліку, хімічна структура та властивості яких подібні до хімічної структури та властивостей наркотичних засобів і психотропних речовин, психоактивну дію яких вони відтворюють.
Відповідно до усталених у кримінальному праві положень, об'єктивна сторона злочину включає такі ознаки: суспільно небезпечне діяння, суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок між небезпечними діяннями і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановку, способи та засоби скоєння злочину. Залежно від викладення ознак об'єктивної сторони складу злочину у диспозиціях статей Особливої частини КК їх можна поділити на дві групи: обов'язкові та факультативні. До першої групи належить власне суспільно небезпечне діяння у формі дії або бездіяльності. Діяння (дія або бездіяльність) -- обов'язкова ознака об'єктивної сторони будь-якого складу злочину. Без нього, тобто без конкретного акту суспільно небезпечної поведінки, не може бути вчинено жодного злочину. Тільки дія або бездіяльність завжди вказується в диспозиції статті Особливої частини КК або випливає з її змісту. До другої групи належать суспільно небезпечні наслідки, причинний зв'язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, об'єктивні обставини, з якими діяння пов'язане (місце, час, спосіб, обстановка, знаряддя та засоби вчинення злочину). Ці ознаки фактично притаманні злочину як явищу об'єктивної дійсності, не завжди вказуються в статтях Особливої частини КК як ознаки конкретного складу злочину[36, с. 81].
Більшість злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів належать до так званих формальних чи скорочених складів. Особливість об'єктивної сторони таких злочинів полягає в тому, що суспільно небезпечні наслідки злочину лежать за межами його складу. Склад такого злочину містить кожне діяння, передбачене конкретною статтею КК, незалежно від ступеня, тяжкості та інших ознак його наслідків. Подібна конструкція складу злочину означає, що для наявності складу злочину достатньо вчинення самої дії. Тому настання шкідливих наслідків не впливає на кваліфікацію аналізованих діянь, а лише має враховуватися при призначені покарання[37, с.35].
Злочини, передбачені статтями 305-320 КК України поєднує те, що обов'язкову ознаку їх об'єктивної сторони складають діяння, які є порушенням встановленого порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів. Такий порядок в Україні регламентується як нормами міжнародного права, так і власними законами і підзаконними нормативно-правовими актами. Базовим актом українського законодавства у цій сфері є Закони України „Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори” (далі -- базовий Закон). Всі діяння із зазначеними речовинами та засобами, що проводяться з порушенням вимог вказаного Закону, є протиправними.
Відповідно до Закону України „Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”, незаконний обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів -- це діяння з: культивування рослин, включених до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, пересилання, придбання, збуту, ввезення на територію України, вивезення з території України, транзиту через територію України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що здійснюються з порушенням законодавства про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори.
Сутність зазначених діянь, розкривається у базовому Законі. Так, під культивуванням розуміється посів і вирощування рослин, що містять наркотичні речовини, включені до Переліку. Виготовлення наркотичних засобів чи психотропних речовин складають усі дії, включаючи рафінування, підвищення в препараті концентрації наркотичних засобів, психотропних речовин, чи переробку наркотичних засобів і психотропних речовин, у результаті яких на основі наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин одержуються готові до використання та (або) вживання форми наркотичних засобів, психотропних речовин, або лікарські засоби, що їх містять, чи інші наркотичні засоби, психотропні речовини. Виробництво наркотичних засобів, психотропних речовин -- усі дії, пов'язані із серійним одержанням наркотичних засобів, психотропних речовин з хімічних речовин та (або) рослин, включаючи відокремлення частин рослин або наркотичних засобів, психотропних речовин від рослин, з яких їх одержують. Використання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів -- застосування наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин у виробництві, виготовленні, медичній практиці, при розробленні наркотичних засобів і психотропних речовин, проведенні відповідних експертиз, для науково-дослідної роботи та навчальних цілей, передбачених базовим Законом. Ввезення (імпорт) і вивезення (експорт) визначаються законом як переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів за межі України або ввезення їх в Україну з іншої держави. Під перевезенням і пересиланням розуміється переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів з одного місця в інше в межах України.
Однак далеко не всі кримінально-карні діяння у сфері наркообігу знайшли своє тлумачення у нормах вищезгаданих законів. Саме з цих причин обов'язкові ознаки об'єктивної сторони злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків детально описані в диспозиціях відповідних статей КК України. Так, у ст. 317 роз'яснено, що кримінально-карним є організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також надання приміщення з цією метою. У диспозиції ст. 306 „Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів” визначається, що це розміщення коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у банках, на підприємствах, в установах, організаціях та їх підрозділах або використання таких коштів для придбання об'єктів, майна, що підлягають приватизації, чи обладнання для виробничих чи інших потреб, або використання таких доходів (коштів і майна) з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Аналіз відповідних положень КК України дає підстави для висновку про те, що більшості злочинам у сфері незаконного обігу наркотиків, характерний, загальний суб'єкт, тобто осудна особа, яка досягла 16-річного віку, крім крадіжки, грабежу, розбою, вимагання таких засобів і речовин, де кримінальна відповідальність настає з 14-ти років. Водночас слід зазначити, що заволодіння наркотиками шляхом зловживання службовим становищем, незаконна видача рецепта на право їх придбання, порушення правил поводження з наркотиками можуть бути здійснені лише спеціальним суб'єктом.
Особливістю суб'єктивної сторони злочинів у сфері незаконного обігу наркотиків є наявність прямого умислу. Умисність скоєння цих злочинів обумовлена характером діянь, що утворюють їх об'єктивну сторону. Особа, яка скоює один із вищезгаданих злочинів, усвідомлює суспільно небезпечний характер діянь, передбачає суспільну небезпечність наслідків своєї дії або бездіяльності і бажає або свідомо допускає настання таких наслідків.
Винятки становлять злочини, які передбачені ст. 320 КК України „Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”. Ці злочини можуть бути вчинені як умисно, так і з необережності.
Серед мотивів досліджуваних злочинів, на нашу думку, можуть бути виділені дві основних групи. Першу групу складають мотиви, пов'язані з бажанням, потягом до вживання відповідних засобів та речовин. Другу групу складають корисливі мотиви.
З огляду на це найбільш значущими критеріями для класифікації злочинів у сфері обігу наркотиків вважаємо предмет та обов'язкову ознаку об'єктивної сторони наркозлочину (сутність кримінально-карного діяння).
Залежно від предмета, це злочини, які передбачають вчинення діянь з: наркотичними засобами; психотропними речовинами; прекурсорами; аналогами наркотичних засобів і психотропних речовин; наркомісткими рослинами; коштами, отриманими від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; документами, які дають право на отримання наркотичних зазначених засобів або психотропних речовин; рецептами на право придбання наркотичних засобів або психотропних речовин; обладнанням, призначеним для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Залежно від сутності кримінально-карного діяння (обов'язкової ознаки об'єктивної сторони наркозлочину), це: контрабанда; незаконне заволодіння (шляхом викрадення, привласнення, вимагання, шахрайства, зловживання службовим становищем); незаконні виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут; використання коштів, отриманих від незаконного обігу наркотиків; незаконне введення в організм іншої особи відповідних засобів і речовин; публічне вживання чи схиляння особи до їх вживання; незаконний посів або вирощування наркомістких рослин; організація місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення; незаконні операції з документами на отримання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів; порушення встановлених правил їх обігу.
Аналізуючи сутність предмета досліджуваних злочинів, можна дійти висновку про єдність кримінально-правової природи протиправних діянь з наркотичними засобами, з психотропними речовинами, з їх аналогами та прекурсорами. За своєю медичною ознакою і наркотичні засоби, і психотропні речовини та їх аналоги можуть бути визнані такими за умови надання їм специфічного впливу на центральну нервову систему людини, що обумовлює патологічне, важко переборне звикання до них, тобто наркоманію. Наркоманія (від грецьк. narke „заціпеніння”, mania „безумство, патологічний потяг”) -- хвороба, що характеризується непереборним потягом до препаратів, які викликають у невеликих дозах ейфорію, а у великих -- оглушення, наркотичний сон Большая советская энциклопедия : в 30-ти т. -- [изд. 2-е.]. -- Т. 21. -- М. : Советская энциклопедия, 1975.-- С.870.. Тобто вживання як наркотичних речовин, так і психотропних засобів своїм наслідком має наркоманію. Відповідно, вживання їх аналогів також веде до наркоманії. Щодо прекурсорів, то, виходячи з їх законодавчого визначення, останні слугують засобом для виготовлення як наркотичних засобів, так і психотропних речовин. Таким чином, прекурсори як предмет відповідних кримінально-карних діянь опосередковано пов'язані з наркоманією.
|
| Категория: Государство и право | Добавил: qreter |
| Просмотров: 204 | Загрузок: 2 | Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
| ПОИСК ПО САЙТУ |
|
ВНИМАНИЕ!!!
НАСТОЯТЕЛЬНО рекомендуем Вам воспользоваться функцией "ПОИСК ПО САЙТУ", для отображения и поиска необходимого и интересующего Вас материала |
|
| ПОСЕЩЕНИЯ |
|
|
|
